План діагностичних досліджень на 2021 рік в Україні
Вид тварин (об’єкти), бактеріологічні дослідження Всього (тис. зразків) в тому числі по кварталах
I квартал II квартал III квартал IV квартал
ВРХ 337 41 205 41 50
Свині 18 0 0 0 18
Худобо могильники 4922 488 2725 1349 360

План щеплень та лікувально-профілактичних заходів
Вид тварин, вакцинація проти Сибірки Всього (тис. гол.) в тому числі по кварталах
I квартал II квартал III квартал IV квартал
ВРХ 2323437 336919 801437 305038 880043
ДРХ 715872 21122 453387 152668 88695
Коні 146478 9074 71604 22116 43684

План зоосанітарних заходів на 2021 рік
Назви заходів
 Оброблення тваринницьких приміщень, територій ферм, підприємств
План на рік
 в тому числі по кварталах
I квартал II квартал III квартал IV квартал
Об’єктів Тис. м2 Об’єктів Тис. м2 Об’єктів Тис. м2 Об’єктів Тис. м2 Об’єктів Тис. м2
Дезінфекція профілактична 41342000 36365749 8161000 5186249 17917000 11541541 10090000 11866634 5174000 7771325
Дезінфекція вимушена 2467000 960139 409000 202395 680000 253575 683000 254045 695000 250124
Дезінсекція 7377000 10722543 202000 257464 3440000 5030082 3193000 4831133 542000 603864
Дератизація 18106000 23932485 5060000 6094933 3850000 4973880 4069000 5496861 5127000 7366811

Старі скотомогильники та місця захоронення трупів тварин загиблих від Сибірки

На території України існує понад 4 500 місць захоронення тварин загиблих від сибірки, 2 833 із яких належать до старих, тобто тих, які й становлять найбільшу небезпеку (Гудзь Н.В., 2013). Ці місця і досі залишаються джерелом небезпеки появи та поширення Сибірки, оскільки містять надзвичайно стійкі спори Bacillus anthracis, здатні зберігатися десятками років в довкіллі.

У 1953 році захоронення трупів тварин, загиблих від Сибірки, було законодавчо заборонено (передбачалась їх утилізація на вет.сан. заводах чи спалювання на місцях з наступним захороненням незгорілих залишків).

Однак, ці захоронення існують досі і представляли біологічну загрозу для тварин і людей.

За даними (Гудзь Н.В., 2013) – кількість старих (до 1954 року) скотомогильників та місць захоронення трупів тварин загиблих від Сибірки, в розрізі областей України представлена в таблиці:

№ з/п

Область

Кількість місць захоронення

%

1

Вінницька

281

9,92

2

Волинська

14

0,49

3

Дніпропетровська

57

2,01

4

Донецька

47

1,66

5

Житомирська

59

2,08

6

Закарпатська

46

1,62

7

Запорізька

71

2,51

8

Івано-Франківська

48

1,69

9

Луганська

142

5,01

10

Львівська

160

5,65

11

Кіровоградська

152

5,37

12

АР Крим

48

1,69

13

Київська

105

3,71

14

Миколаївська

127

4,48

15

Одеська

113

4,00

16

Полтавська

225

7,94

17

Рівненська

20

0,71

18

Сумська

140

4,94

19

Тернопільська

209

7,38

20

Харківська

48

1,69

21

Херсонська

104

3,67

22

Хмельницька

183

6,46

23

Черкаська

128

4,52

24

Чернівецька

46

1,62

25

Чернігівська

260

9,18

 

Всього

2833

100

Сибірка спалахує лише у тих місцях, де на поверхню ґрунту виносяться спори формуючи так звані «прокляті поля Пастера», внаслідок водної та/чи вітрової ерозії, паводків чи земляних робіт, а також корінням рослин.

Травмування слизових чи покривних тканин теплокровних з подальшим занесенням спор зумовлює первинний спалах Сибірки та запускає епізоотичний процес.

Варто враховувати, що навіть регулярна вакцинація тварин проти Сибірки не змінює статус небезпечних у відношенні Сибірки територій, а лише попереджує їх захворювання, бо спори на роки, як міни вповільненої дії залишаються в ґрунті, несучи небезпеку здоров’ю тварин і людей.